точений

I точ`ений

-а, -е.

1) Виготовлений, оброблений точінням.

2) перен. З правильними, чітко окресленими обрисами, витонченої, досконалої форми (про частини людського тіла).

II т`очений

-а, -е.

1) Дієприкм. пас. мин. ч. до точити I 1-4).

2) у знач. прикм., перен. Доведений до найвищого ступеня виразності, чіткості, досконалості.